Професія мебляра в Україні на вагу золота: як, де і скільки можно заробляти?

16 вересня 2017 року в рамках столярного фестивалю Remeslo відбувся Круглий стіл «Освіта в галузі: потреби та реалії. Як, чому і навіщо потрібно вчити?». У заході взяли участь профільні навчальні заклади і представники меблевого бізнесу в Україні.

Дефіцит у студентів і дефіцит у кадрах

Практично одноголосно представники ВНЗ та профтехучилищ заявили, що на спеціальності деревообробки та меблевій промисловості вже декілька років поспіль спостерігається недобір.

Статистика, надана Міністерством освіти України, свідчить про те, що на фоні 74055 заяв на вступ до Вишів, поданих від майбутніх юристів, всього 247 заяв від майбутніх меблевиків. Не менш популярними все ще залишаються професії менеджерів (59393 заяви), лікарів (46623 заяви), психологів (42599 заяви) та економістів (40412 заяв).

Згідно з інформацією порталу ua.trud.com у серпні 2017 року середня зарплата юриста в Україні склала 6000 грн. Економіст в середньому в цей же період отримував 6500 грн. Середня зарплата менеджера по роботі з клієнтами склала 10000 грн. Зарплата психолога 4900 грн. і лікаря – 9310 грн. При цьому дані про середню зарплату мебляра того ж порталу свідчать, що робітнича професія оплачується вище, близько 10000 грн.

За словами представників меблевої галузі, середня зарплата робітника в цеху 10000-12000 грн., коли адміністративний апарат одержує в 2 рази менше.

Інтернет-магазин МебельОК регулярно відвідує меблеві фабрики по всій Україні. Незалежно від регіону всі меблевики говорять про дефіцит кадрів. Причин тому декілька:

• Недолік кваліфікованих фахівців на ринку;
• Міграція робочої сили як всередині України, так і до країн ближнього зарубіжжя;
• Низький рівень кваліфікації випускників профільних навчальних закладів.

«Спеціаліст з обтягування м'яких меблів в Польщі отримує в середньому 500 євро», - практично єдиноголосно кажуть власники фабрик з виробництва м'яких меблів. Система оплати, як правило, від виробітку. Тобто працівнику іноді доводиться працювати по 10-14 годин на добу, щоб одержати бажану суму. І тим не менш, це стимулює людей виїжджати з України з метою заробити більше, ніж усередині країни. Багато повертаються назад, що в свою чергу провокує плинність кадрів від фабрики до фабрики.

Недоліки традиційної системи освіти в меблевій галузі

Під час круглого столу представники навчальних закладів демонстрували досягнення своїх студентів, описували переваги навчання саме в тому чи іншому ВНЗ, профтехучилища демонстрували приклади агітаційних кампаній, коли студента забезпечується робочим місцем, а також проживанням у облаштованому гуртожитку при навчальному закладі.

Серед недоліків системи освіти майбутніх меблевиків називали такі:

• Слабка технічна база, і як наслідок, навчання відстаючим технологіям.
• Неможливість повноцінного поєднання академічної освіти на денній формі навчання з практикою на діючому підприємстві.
• Відсутність розуміння престижності професії мебляра серед абітурієнтів.

«Якщо раніше ми набирали 2 групи по 35 осіб на спеціальність столяра, то зараз ледь можемо організувати одну групу з 25 студентів», - констатує викладач Вінницького художнього профтехучилища №5 Віталій Романенко.

У свою чергу директор Харківського професійного ліцею будівельних технологій Наталія Юкляєвська підкреслює, що навчальні заклади I рівня акредитації виконують соціальну функцію, забезпечуючи професією абітурієнтів, які в силу різних причин не пішли вчитися до ВНЗ. При цьому випускники училищ або ліцеїв швидше знаходять роботу, тому що навчальний процес відбувається в основному на робочому місці.

«Випускника інженерної спеціальності ми навчаємо 3 роки до рівня спеціаліста, який міг би повноцінно оперувати виробничим процесом», - каже арт-директор меблевої фабрики Aluint Валерій Сухицкий. Тобто підготовка кваліфікованого інженера меблевої галузі займає стільки ж, скільки і підготовка медика - 7-9 років.

Доповідь співзасновника МебельОК Оксани Донскої на круглому столі була із запрошенням приходити на роботу до магазину, де відкриті вакансії, як для технічних фахівців, так і для дизайнерів меблів і продавців. Серед побажань щодо зміни навчальних програм профільних навчальних закладів було висловлено пропозицію більш поглибленого вивчення економіки підприємства, щоб фахівці могли мати уявлення про монетизацію результатів їхньї роботи, а в майбутньому як організувати господарсько-економічні процеси, можливо, власної компанії. Галузі катастрофічно не вистачає товарознавців і продавців меблів. 

Як змінити систему навчання меблевиків в Україні?

Про перші кроки в напрямку популяризації столярного мистецтва та меблевого майстерності розповів викладач Київського профтехучилища деревообробки Вадим Поліщук. Для цього спільно з меблевою фабрикою ELIO училище проводить екскурсії для школярів на виробництво, показують, що вироби меблевої промисловості України високо цінуються в Європі і світі.

Керівник творчої майстерні «Сверлик» Юлія Гридковець поділилася кейсам залучення дітей у процес виробництва власними руками з дерева або скла. У кожного відвідувача фестивалю Ремесло була можливість спробувати власні сили в управлінні електроінструментами з обробки деревини. На прикладі роботи цієї майстерні видно, що гідна матеріально-технічна база та ентузіазм викладачів захоплює, дає можливість учневі створити щось корисне власними руками, відчути наскільки можуть бути безмежними можливості у творчості столяра.

Компанія AGT plus показала приклад правильної поведінки гори і Магомета. На підприємство запрошують людей, готових вчитися, дають можливість співробітникові оволодіти професією мебляра, дізнатися філософію Кайдзен, отримати реальні перспективи кар'єрного і професійного зростання від учня до керівника виробництва.

Важливою проблемою для бізнесу залишається фінансове навантаження у період практики студентів. У відповідності з чинним законодавством України роботодавець змушений сплачувати мінімальну заробітну плату студенту-практиканту не залежно від обсягу його роботи, що становить 3200 грн./міс. або 19,34 грн./годину. При цьому сума податків і відрахувань у соціальні фонди з такої зарплати становитиме 1328 грн. Тобто процес навчання студента на виробництві для підприємства коштує 4528 грн., і це без урахування витрат робочого часу куратора практиканта, спецодягу, обладнання робочого місця.

Юрій Коростильов (власник компанії ELIO) під час конференції «Стратегія розвитку українських меблевиків на внутрішніх та зовнішніх ринках» підкреслив, що він задоволений співпрацею з Київським профтехучилищем деревообробки і зазначив, що з чотирьох прийнятих на виробництво практикантів залишилися тимчасово працювати два. «Для нас важливо, щоб молодь могла захоплюватися нашою професією, розуміти переваги та перспективи розвитку цієї галузі».

Ґрунтуючись на міжнародному досвіді, а також на думці представників навчальних закладів та представників бізнесу, ключем до змін має стати дуальна система освіти, яка потребує підтримки на державному рівні у врегулюванні питань оподаткування та соціального захисту студентів, в матеріально-технічному забезпеченні профільних ВНЗ і училищ, а також меблевої галузі, готової вкладати у майбутніх фахівців, як час, так і гроші.